Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Каданс

01:52 Вторник 22.08.2017
Главная » Файлы » фильмы о музыке

Божествений дар. Дмитро Бортнянський
23.09.2016, 16:35

смотреть онлайн

Вироблено: ДТРК Культура 2010
тривалість: 32:08
Дмитро Бортнянський – один з перших українських музикантів європейського рівня, що залишив по собі вагомий внесок у формуванні української та російської музичної школи. Найбільшу славу йому принесли хорові твори, де виступає новатором – створивши новий тип хорового концерту.
Дмитро Степанович Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухові, що на Чернігівщині.

Зважаючи на виняткові музичні здібності Бортнянський був відданий в шестирічному віці у Співацьку школу, а через 2 роки відправлений до Петербурга до придворної співочої капели. Удача з дитячих років сприяла гарному розумному хлопчикові. Він став улюбленцем імператриці, разом з іншими співаками брав участь у розважальних концертах, придворних спектаклях, церковних службах, навчався іноземним мовам, акторському мистецтву.

Директор капели М.Полторацький займався з ним співом, а італійський композитор Б.Галуппі – композицією.

Відзначивши талант молодого музиканта, Галуппі сприяв тому, що в 1768 році Бортнянський був відправлений до Італії (до Венеції, де пробув 10 років).

Тут Бортнянський займається контрапунктом, грає на клавесині та органі, регулярно відвідує венеціанські театри, не пропускає жодної важливої прем’єри. Він вивчає музику А.Скарлатті, Г.Ф.Генделя, Н.Іоммеллі, твори поліфоністів венеціанської школи, а також успішно дебютує як композитор.

Тут з’являються його перші опери – 3 опери-seria: “Креонт” (1776 рік), “Алкід” та “Квінт Фабій”(обидві – 1778 рік), що отримали схвальні відгуки у вибагливої італійської публіки.

У 1779 році Бортнянський повертається до Петербурга. Його твори, піднесені імператриці Катерині II, мали величезний успіх, через що він отримує винагороду та посаду капельмейстера Придворної співацької капели.

У 1783 році, по від’їзді Дж.Паізіелло з Росії Бортнянський отримує посаду капельмейстера “малого двору” в Павловську.

Тут Бортнянський створює велику кількість хорових концертів, пише інструментальну музику – клавірні сонати, камерні твори, складає романси на французькі тексти, створює 3 комічні французькі опери: «Святкування сеньйора” (1786 рік), “Сокіл” (1786 рік), «Син-суперник» (1787 рік).

У 1796 році Бортнянський був призначений керуючим, а потім директором Придворної співацької капели, залишаючись на цій посаді до кінця своїх днів. На новій посаді він енергійно взявся за здійснення власних художніх та просвітницьких намірів. Він значно поліпшив становище співочих, ввів у капелі суботні загальнодоступні концерти, підготував хор капели до участі в концертах Філармонічного товариства.

Розпочав діяльність на новій посаді виконанням ораторії Й.Гайдна “Створення світу” та завершив її у 1824 році прем’єрою “Урочистої меси” Л. ван Бетховена.

Надзвичайні збори ради академії 1 вересня 1804 року прийняли Бортнянського в почесні академіки.

За свої заслуги у 1815 році Бортнянський був обраний почесним членом Філармонічного товариства.

Знання та авторитет Дмитра Бортнянського визначили зміст ще одного найвищого «указу», підписаного імператором Олександром I 14 лютого 1816 року, згідно з яким до виконання в церкві допускалися або твори самого Бортнянського, або музика, що отримала його схвалення.

Останні 30 років свого життя композитор присвятив перекладанню стародавніх церковних піснеспівів та написанню своїх знаменитих хорових концертів. Найвідоміші з них – 35 чотириголосних хорових концерти, написані на тексти псалтиря.

Одним з перших у тодішній Російській імперії Бортнянський став писати кантати – “Любителю художеств”, “Сретение Орфеем солнца”, “Страны российски, ободряйтесь”, кантата-хор “Возведи окрест взор, Россия”.

Поряд з кантатами композитор прославився своїми гімнами – “Предвечный и необходимый”, “Гимн Спасителю”, “Коль славен наш Господь”.

Духовна музика Бортнянського і за життя композитора і після його кончини користувалася величезною популярністю. Її перекладали для фортепіано, псалтиря, постійно видавали.

Помер Дмитро Степанович Бортнянський 27 вересня 1825 року в Петербурзі, та був похований на Смоленському кладовищі.

У 1882 році було видане повне зібрання духовно-музичних творів Дмитра Бортнянського у 10-ти томах за редакцією П.Чайковського.

Категория: фильмы о музыке | Добавил: mia
Просмотров: 67 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: