Главная » Файлы » фильмы о музыке |
В категории материалов: 1746 Показано материалов: 121-130 |
Страницы: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 ... 174 175 » |
Сортировать по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Загрузкам · Просмотрам
Вироблено: ДТРК Культура 2010 Зважаючи на виняткові музичні здібності Бортнянський був відданий в шестирічному віці у Співацьку школу, а через 2 роки відправлений до Петербурга до придворної співочої капели. Удача з дитячих років сприяла гарному розумному хлопчикові. Він став улюбленцем імператриці, разом з іншими співаками брав участь у розважальних концертах, придворних спектаклях, церковних службах, навчався іноземним мовам, акторському мистецтву. Директор капели М.Полторацький займався з ним співом, а італійський композитор Б.Галуппі – композицією. Відзначивши талант молодого музиканта, Галуппі сприяв тому, що в 1768 році Бортнянський був відправлений до Італії (до Венеції, де пробув 10 років). Тут Бортнянський займається контрапунктом, грає на клавесині та органі, регулярно відвідує венеціанські театри, не пропускає жодної важливої прем’єри. Він вивчає музику А.Скарлатті, Г.Ф.Генделя, Н.Іоммеллі, твори поліфоністів венеціанської школи, а також успішно дебютує як композитор. Тут з’являються його перші опери – 3 опери-seria: “Креонт” (1776 рік), “Алкід” та “Квінт Фабій”(обидві – 1778 рік), що отримали схвальні відгуки у вибагливої італійської публіки. У 1779 році Бортнянський повертається до Петербурга. Його твори, піднесені імператриці Катерині II, мали величезний успіх, через що він отримує винагороду та посаду капельмейстера Придворної співацької капели. У 1783 році, по від’їзді Дж.Паізіелло з Росії Бортнянський отримує посаду капельмейстера “малого двору” в Павловську. Тут Бортнянський створює велику кількість хорових концертів, пише інструментальну музику – клавірні сонати, камерні твори, складає романси на французькі тексти, створює 3 комічні французькі опери: «Святкування сеньйора” (1786 рік), “Сокіл” (1786 рік), «Син-суперник» (1787 рік). У 1796 році Бортнянський був призначений керуючим, а потім директором Придворної співацької капели, залишаючись на цій посаді до кінця своїх днів. На новій посаді він енергійно взявся за здійснення власних художніх та просвітницьких намірів. Він значно поліпшив становище співочих, ввів у капелі суботні загальнодоступні концерти, підготував хор капели до участі в концертах Філармонічного товариства. Розпочав діяльність на новій посаді виконанням ораторії Й.Гайдна “Створення світу” та завершив її у 1824 році прем’єрою “Урочистої меси” Л. ван Бетховена. Надзвичайні збори ради академії 1 вересня 1804 року прийняли Бортнянського в почесні академіки. За свої заслуги у 1815 році Бортнянський був обраний почесним членом Філармонічного товариства. Знання та авторитет Дмитра Бортнянського визначили зміст ще одного найвищого «указу», підписаного імператором Олександром I 14 лютого 1816 року, згідно з яким до виконання в церкві допускалися або твори самого Бортнянського, або музика, що отримала його схвалення. Останні 30 років свого життя композитор присвятив перекладанню стародавніх церковних піснеспівів та написанню своїх знаменитих хорових концертів. Найвідоміші з них – 35 чотириголосних хорових концерти, написані на тексти псалтиря. Одним з перших у тодішній Російській імперії Бортнянський став писати кантати – “Любителю художеств”, “Сретение Орфеем солнца”, “Страны российски, ободряйтесь”, кантата-хор “Возведи окрест взор, Россия”. Поряд з кантатами композитор прославився своїми гімнами – “Предвечный и необходимый”, “Гимн Спасителю”, “Коль славен наш Господь”. Духовна музика Бортнянського і за життя композитора і після його кончини користувалася величезною популярністю. Її перекладали для фортепіано, псалтиря, постійно видавали. Помер Дмитро Степанович Бортнянський 27 вересня 1825 року в Петербурзі, та був похований на Смоленському кладовищі. У 1882 році було видане повне зібрання духовно-музичних творів Дмитра Бортнянського у 10-ти томах за редакцією П.Чайковського. |
ДТРК Культура 2007 Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921) - український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть». Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка англ. «Carol of the Bells». |
Вироблено: ТРК ГЛАС 2009 Режисер та ведуча: Яна Іваницька тривалість: 52:18 Цей фільм дає можливість зануритися у життя відомого композитора, побувати в музеї Петра Чайковського та Надії фон Мекк в Браїлові, де він відпочивав і працював. |
Paco de Lucia - La Busqueda 2014 Time: 01:29: De Lucia plays down the concept of 'genius' and attributes success to hard work and dedication, and to learning from those around you. This is one of the main themes of the film. Another one is the tension between him and those Flamenco purists who were upset by his excursions into jazz territory, for example. By the end, however, it appears even his harshest critics had no doubt as to the unique, superlative quality of his music. The film's production values are top notch, even if the format is rather conventional. You don't have to be a hardcore Flamenco fan to enjoy it. Even if you're a very casual listener like myself, you will find yourself inspired, perhaps even on the verge of tears. Make sure to watch it with good sound! |
Название: Эхо великих голосов (Сергей Лемешев и Иван Козловский) В ролях: Сергей Лемешев, Иван Козловский Описание: Фильм посвящен памяти двух великих мастеров отечественного оперного искусства - Сергею Лемешеву и Ивану Козловскому. Эти прославленные тенора до сих пор считаются непревзойденными в искусстве оперного пения и неизменно входят в двадцатку лучших голосов ХХ века. Оба они были выходцами из сельских глубинок - Лемешев из тверской деревни, Козловский - из украинского села. Каждый проходил свой собственный сложный жизненный путь в непростую историческую эпоху становления и расцвета сталинского режима. Об этом и о многом другом расскажут в фильме "Эхо великих голосов" музыкальный критик Алексей Парин, певицы Бэла Руденко, Тамара Синявская и родственники певцов. |
Название: Только у нас: Евгений Крылатов "Прекрасное далеко" В ролях: Евгений Крылатов Описание: Песни Евгения Крылатова любят и поют миллионы людей. «Прекрасное далеко», «Крылатые качели», «Три белых коня», «Колыбельная» для медвежонка Умки – достаточно упоминания названий, чтобы вызвать у старшего поколения приступ доброй ностальгии, а у младшего – просто прилив хорошего настроения. Евге́ний Па́влович Крыла́тов (род. 23 февраля 1934 года, Лысьва, Свердловская область (в наст. время — город в Пермском крае)— советский и российский композитор. Народный артист Российской Федерации (1994). Лауреат Государственной премии СССР (1982). Лауреат премии Президента Российской Федерации в области литературы и искусства за произведения для детей и юношества (2014). |
Год выпуска: 2011 Описание: Официальная биография легендарных Queen для BBC, приуроченная к 40-летнему юбилею группы. Фильм освещает эпоху Queen с самого начала и до альбома Made in Heaven. Десятки минут редких интервью Фредди Меркьюри и Джона Дикона в отреставрированном качестве, интересные нарезки студийных сессий и комментарии людей, имевших к группе непосредственное отношение с Брайаном Меем и Роджером Тейлором во главе. В ролях: Джон Дикон (John Deacon), Брайан Мей (Brian May), Фредди Меркьюри (Freddie Mercury), Роджер Тейлор (Roger Taylor), Крис Смит (Chris Smith), Тони Стюарт (Tony Stewart), Рой Томас Бэйкер (Roy Thomas Baker), Пол Вотс (Paul Watts), Рози Хорди (Rosie Hordie), Питер Хайнс (Peter Hince), Джон Рид (John Reid), Джим Бич (Jim Beach), Мак (Mack) |
Название: Дикая жизнь О фильме: Взаимоотношения Уши Обермайер с Дитером Кунцельманн, Миком Джаггером, 10 летний роман с Дитером Богхорм и их путешествие на самодельном автобусе по Азии, США и Мексике - все эти моменты нашли отражение в этом фильме. |
Название: Федор Шаляпин: Великий скиталец Текст читают: Людмила Ильина, Рудольф Панков Описание: Документальный фильм о гастролях Федора Шаляпина в Швеции (по книге Н. Горбунова "По скандинавскому следу Шаляпина") Фёдор Ива́нович Шаля́пин (1 [13] февраля 1873, Казань — 12 апреля 1938, Париж) — русский оперный и камерный певец (высокий бас), в разное время солист Большого и Мариинского театров, а также театра Метрополитен Опера, первый народный артист Республики (1918—1927, звание возвращено в 1991), в 1918—1921 годах — художественный руководитель Мариинского театра. Доп. информация: Фильм создан при участии "Russische Welle TV", Германия |
Год выпуска: 2005 |