25 січня 1938 р., 80 років тому, народився Володимир Висоцький.
Чи струшувати пил із тих, тепер майже билинних часів, "когда срока огромные брели в этапы длинные"? Є ж автобіографічна "Баллада о детстве", є незліченні спогади рідних і друзів. Що нового скажу я, перекладаючи пожовклі архівні сторінки, переглядаючи чорно-білі кіноплівки й пережовуючи пошарпані лихими язиками плітки? Чи не звернутися зразу до срібних джерел музики й золотих розсипів поезії?
Тут усе про нас — які, до біса, вовки?!
Пісні Володимир Висоцький майже завжди виконував від першої особи. Ідея не нова: мало почути про свого ліричного героя, мало його побачити, треба злитися з ним воєдино, переживаючи його життя. Це повторював ще Волт Вітмен у "Пісні про себе": "Я — цей загнаний раб, це я від собак відбиваюся ногами. (...) У пораненого я не питаю про рану, я сам стаю тоді пораненим. (...) Я роздавлений пож
...
Читать дальше »