Каданс

Різьбяр у музиці Микола Леонтович

З циклу культурологiчних програм "Портрет" телекомпанiї ГЛАС
Виготовлено: ТРК ГЛАС
Мова: українська
Тривалість: 00:09:45
 

Про фiльм:
Українська народна пісня “Щедрик” нині відома у всьому світі. Більше 90 варіантів цієї щедрівки записано в різних куточках земної кулі. А спричинився до такої популярності Микола Леонтович, композитор і диригент і більшу частину життя – скромний подільський вчитель, який зовсім не мріяв про славу. Найголовнішою справою він вважав збереження багатства і краси народної пісні. І на це йому було відведено лише 44 роки... Цей фільм про долю Миколи Леонтовича.

Виготовлено: УТР

Диригент-постановник – Є. Досенко
Козак – Дм. Фощанка
Дівчина, Нова русалка – О. Кумановська
Старша русалка – Т. Кумановська
Русалки: В. Хабарова, С. Копачевська, Н. Жвінклієне, А. Рибак, І. Лазебник
Ворожка – А. Синкевич

Микола Леонтович в редакції Мирослава Скорика
Київський театр оперети 2008 рік

Дівчата, хлопці, русалки, лесові чудища – артисти хору и балету ансамблю «Благовіст» та ансамбля «Калина»

Опера «Ha русалчин Великдень» М. Леонтовича народжувалася важко, бо вибраний сюжет казки Б. Грінченка «На русалчин великдень» був мало придатний для лібретто через недостатність розвитку дії, невмотивованість поступків героїв. До того ж за написання лібретто узялась учениця Леонтовича — Н. Танашевич, яка не мала досвіду в цій справі.
Робота розпочалася у 1919 рощ. На жаль, композитор не встиг закінчити навіть першого акту, хоча план був складений на три акти. Напередодні 100-річчя від дня народження Леонтовича зусиллями наших сучасників — композитора М. Скорика, який дописав оперу, і літератора Д. Бобиря, який доопрацював лібретто, твір було завершено. У 1977 році на сцені Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка оперу було поставлено (диригував народний артист УРСР І. Гамкало). Випущено також грамплатівку, опубліковано клавір.
Зміст твору такий. Козак відстав від війська і заблукав у лісі. Це сталося в ніч проти свята русалок, коли вони виходять з ріки і водять танки й ігри. Зачарований їхньою красою, Козак слухає розповіді про їхнє земне життя, горе й страждання. Потім русалки оточують його і пропонують відгадати три загадки — інакше його чекатиме смерть. Молодий статний козак подобається одній з русалок, і вона вирішує йому допомогти. Козакові не вдається одразу відгадати загадки, і він тікає. За ним женуться лісові страхіття, яких пробудили русалки своїми вигуками. Погоню зупиняє Шоста русалка, сповіщаючи, що ніч уже закінчилась і пора усім вертатись у свої сховища. Козак знову один. Він не може забути своєї рятівниці. Опера завершується його словами: «Яка ж вона чарівна... Вернись сюди, кохання моє, мріє моя!»
Жанр твору — лірико-фантастичний. Тут є кілька образних ліній — лірична, побутова і фантастична. Леонтович зіставляє різні світи — фантастичний і реальний, їх зіткнення могло завершитися трагічно для Козака, але кохання, яке зародилося між молодими людьми, виявляється сильнішим від смерті. Це і є провідна думка опери.
Композитор творить дивовижні за красою музичні сцени — хороводи, танці, ігри русалок. Вони ліричні, грайливі, просвітлено-ніж-ні. Подібно до музичних характеристик русалок в опері Даргомижського, Леонтович показує русалок як живих істот, тому його музика далека від злої фантастики.
Всю оперу вибудовано як кілька сцен-блоків, куди входять і сольні, й хорові номери. Розглянемо дві з них.
Перша відкривається квартетом русалок, що їх підтримує й хор. Це просвітлено-лірична, вальсова музика. Русалки прикрашаються місячним сяйвом. Номер починається словами: «Іскристе проміння ловіть у долоні» або далі: «В сріблястій короні сіятимуть чола»